Класифікації води

Бутильовані води можуть мати різноманітні якості й по-різному впливати на людський організм залежно від того, до якої категорії вони належать і за якими ознаками визначаються.

За походженням води бувають природними і штучними (підготовленими)

За рівнем мінералізації – столові, лікувально-столові та лікувальні

За ступенем газації – газовані та негазовані

За хімічним складом – хлоридні, гідрокарбонатні, сульфатні, натрієві та інші групи вод

Природна мінеральна вода має такі обов’язкові характеристики:

• добувається лише із природних джерел, підземних родовищ;
• не зазнає жодної технологічної обробки;
• має постійний хімічний склад і сталу температуру при надходженні із джерела;
• розливається поблизу місця видобутку.

Природна мінеральна вода є найбільш цінною. Вона поєднує складний комплекс мінералів, макро- і мікроелементів, які мають сприятливий вплив на людський організм. У різних народів існує безліч легенд і міфів про чудодійну дію мінеральних джерел, вода з яких повертає здоров’я й силу, молодість і красу.
Навіть в екологічно чистих районах, джерела з яких можна бутилювати природну воду, придатну для повсякденного вживання - рідкість.

Штучні води можуть вироблятися будь-де – поблизу мегаполісів, навіть у промислових зонах. Це й не дивно, адже підготовлені води можуть:

• походити із будь-якого типу водних ресурсів – як підземних, так і поверхневих;
• зазнавати будь-які зовнішні зміни, як-то демінералізація або штучна мінералізація, зворотній осмос, хімічна очистка, ультрафіолетове опромінення, тощо.

Сучасні технології можуть перетворити найбруднішу рідину на придатну для людини питну воду. Для цього її очищують на молекулярному рівні, використовують певні хімічні реагенти або ж ультрафіолетове випромінювання, які руйнують фізичну структуру води.
У воді з багатьох артезіанських свердловин є надлишок мінеральних солей. Якщо після очистки воді бракує деяких мінералів, її збагачують, штучно розчиняючи необхідні хімічні елементи.
В результаті таких технологічних процесів навіть найгірша вода може перетворитися у безпечну, з необхідним набором хімічних речовин у відповідній кількості. І такими є чимало представлених в Україні фасованих вод. Найчастіше це продукція дрібних виробників, розташованих в промислових районах країни, або навпаки, транснаціональних корпорацій, які продають воду з однією і тією ж назвою в багатьох країнах, видобуваючи її із будь-якої зручної свердловини.

Дехто гадає, що для оздоровлення організму треба активно пити лікувальну «мінералку». Але замість поліпшення свого стану починає відчувати дискомфорт. Пояснення просте: дуже насичені мінералами води потрібні далеко не всім і зовсім не постійно. Щоб мінералізація організму пішла на користь, потрібно порадитися з лікарем. Єдина вода, яку можна пити щодня, щоб не зашкодити здоров’ю - столова, бажано природна.

За кількістю розчинених мінеральних солей, води поділяють на столові, лікувально-столові та лікувальні.

Столові (із вмістом солей до 1 г/дм3) мають низькій рівень мінералізації, їх можна вживати без обмежень.
Лікувально-столові (1–10 г/дм3) через високий рівень мінералізації мають відчутний присмак і застосовуються як лікувальний та профілактичний засіб за призначенням лікаря.
Лікувальні (10–35 г/дм3) використовують тільки під наглядом лікаря.

Категорії мінеральних вод за хімічним складом
Кожна мінеральна вода складається з води і розчинених у ній газів, мінеральних та органічних речовин. Рівень їхнього вмісту значно різняться. Отже, за своїм хімічним складом мінеральні води поділяються на хлоридні, гідрокарбонатні, сульфатні, натрієві та інші групи.
Залежно від переважаючого аніону, за хімічним складом мінеральні води прийнято поділяти на три великі класи:

• гідрокарбонатні (карбонатні);
• сульфатні;
• хлоридні.

У свою чергу, кожний клас за переважаючим катіоном поділяють іще на три групи:

• кальцієву;
• магнієву;
• натрієву.

Гідрокарбонатні води знижують кислотність шлункового соку. При цьому, залежно від методу застосування, можуть як стимулювати, так і гальмувати секрецію шлункового соку. Часто використовують як засіб від печії. Застосовуються також при лікуванні сечокам’яної хвороби.
Хлоридні води підвищують кислотність шлункового соку, стимулюють обмінні процеси в організмі, поліпшують секрецію шлунка, підшлункової залози, тонкого кишечнику. Застосовуються при розладах системи травлення.
Сульфатні води стимулюють перистальтику шлунково-кишечного тракту і сприятливо впливають на відновлення функції печінки та жовчного міхура. Застосовуються при хворобах жовчних шляхів, хронічному гепатиті, цукровому діабеті, ожирінні.
Слід зазначити, що ці властивості проявляються лише в лікувально-столових і лікувальних водах, адже в них висока концентрація мінералів.
Більшість мінеральних вод має складну змішану структуру: хлоридно-сульфатні, гідрокарбонатно-сульфатні і т. ін.

За наявністю в мінеральних водах вуглекислого газу вони поділяються на сильно-, слабо- та негазовані.

Газація впливає переважно лише на смак продукту. Проте, обираючи сильногазовану воду, слід бути особливо уважним, бо інколи дрібні виробники, занадто газуючи воду з-під крана, маскують її під мінеральну. Вуглекислий газ є природним консервантом, тому дає змогу довго зберігатися навіть неякісній воді.