Джерело

Прикарпаття – край природних заповідників. Усього тут 438 заповідних територій та об’єктів загальною площею 186,5 тис. га. Одним із найвідоміших заповідних об’єктів області є Карпатський національний природний парк – перший в Україні, створений у 1980 році як природно-рекреаційний комплекс. До речі, Моршинська долина також належить до заповідних територій Прикарпаття.

Найбільшим в Україні, поряд із Кримським, є Карпатський заповідник. Він зберігає рідкісні, майже не ушкоджені гірські екосистеми лісового, субальпійського та альпійського поясів.

Карпатський заповідник належить до найбільших та найцікавіших об’єктів природно-заповідного фонду України. Екосистеми Карпатського заповідника віднесені до найцінніших на нашій планеті і з 1993 року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. З 2000 року Карпатський заповідник є українським партнером проекту WWF «Ініціатива Карпатського екорегіону». До складу Карпатського заповідника, загальна площа якого становить 57880 га, входять шість відокремлених масивів і ботанічні заказники державного значення «Чорна Гора» та «Юлівська Гора». Територіальна структура заповідника репрезентує практично все ландшафтне та біологічне різноманіття Українських Карпат. Тут представлені найкраще збережені карпатські екосистеми, які є сховищами для багатьох рідкісних видів рослин і тварин, у тому числі й тих, що зникають.

Серед інших карпатських заповідників є такі:
Природний національний парк «Синевір»
Цей парк розташований у центральній частині Українських Карпат, у верхів’ї Тереблі та Ріки, у Міжгірському районі Закарпатської області. Найвидатнішим елементом ландшафту національного парку є озеро Синевір. Флора «Синевіру» налічує близько 800 видів судинних рослин. Чисті букові ліси поширені на висоті 450–700 м, вище переважають буково-ялицеві та ялицеві ялинники (700–1100 м) і чисті ялинові ліси (1100–1500 м). Поблизу с. Негровець розташоване найбільше верховне сфагнове болото, де зростають рідкісні види.
Багатий і різноманітний світ парку. Тут можна зустріти ведмедя, вовка, рись, лисицю, оленя європейського, козулю, білку, куницю лісову, куницю кам’яну, борсука, горностая, глухаря тетерука, канюка, саламандру; трапляються пугач, тритон карпатський і тритон гірський, занесені до «Червоної книги України». У гірських річках живе форель. На території парку є джерела мінеральних вод, цінні пам’ятки дерев’яної архітектури, інші культурні та історичні пам’ятки. На річці Озерянці збереглася гребля, побудована в середині ХІХ століття; на її базі створено музей лісосплаву.
Чорногірський заповідний масив розміщений на південному схилі Чорногірського хребта в межах висоти від 700 до 2061 м над рівнем моря. Площа заповідника становить 16375 га, і саме тут розташована гора Говерла – найвища точка України. Характерними представниками фауни Чорногірського масиву є види тайгового та альпійського комплексів.
Свидовецький заповідний масив, що має площу 6580 га, відомий незвичайною флорою – тут ростуть рідкісні аркто-альпійські види рослин.
Мармороський заповідний масив розташований на північному мегасхилі Рахівських гір. Територія його досягає 8990 га. Основним гірським вузлом є гора Піп Іван Мармороський. Тільки в цьому заповіднику живе сокіл-сапсан.
Угольсько-Широколужанський заповідний масив має досить велику площу – 15580 га. Він розлігся на південних схилах полонини Красної та полонини Менчіл. У флорі масиву – близько 550 видів. Його фауна поміж інших представлена й рідкісними видами, занесеними до «Червоної книги». Тут мешкають лісовий кіт, кабан, саламандра, олень, горностай, видра, чорний лелека, тритон карпатський. У річку Лужанка, що тече на території заповідника, на нерест заходить дунайський лосось.
Кузійський заповідний масив розмістився на площі 4925 га. Тектонічні печери та покинуті штольні на його території служать сховищем для 8 видів кажанів, 4 з яких – рідкісні.